Оброшинська сільська рада

Львівський район, Львівська область

Іван Галич: «Зараз головне - наша впевнена перемога»

Дата: 29.06.2022 15:23
Кількість переглядів: 506

Незабаром свій день народження святкуватиме голова Оброшинської територіальної громади Іван Борисович Галич. У свої 38 років він здобув чималий авторитет не тільки серед односельців, а й в області. Його добре знають як громадського діяча, який вміє згуртувати навколо себе певне коло однодумців у вирішенні різноманітних проблем місцевого значення. А на останніх виборах голови громади він вирішив брати у них участь. І, як виявилось, це було правильне рішення – мешканці його підтримали і уповноважили керувати новоствореною Оброшинською територіальною громадою.

- Як охарактеризуєте початок роботи у новоствореній громаді?

- Це був непростий період становлення Оброшинської ОТГ. Розпочали свою роботу з інвентаризації майна. На той час у комунальному господарстві було, м'яко кажучи, обмаль основних технічних засобів. Зараз вже маємо новий екскаватор, відремонтували наявну техніку, закупили косарку, дробілку, піскорозкидач та базові необхідні інструменти і засоби, пошили працівникам відповідну робочу форму. Під час приєднання двох сільських рад (Конопниці та Ставчан) виникало чимало рутинної паперової роботи (зміна рахунків, реквізитів і т.д.). Практично ми розпочинали все з нуля, створювали нові для нас відділи освіти, культури, медицини, фінансів, соціального і цивільного захисту. Перебирали відповідні повноваження та по-ходу набирали людей.

Ще однією проблемою було розміщення апарату сільської ради. Ми навіть переобладнали колишню сесійну залу під два кабінети. Разом з депутатами та працівниками сільської ради вчились та набували досвіду. Думаю, це був плідний період наполегливої роботи враховуючи, що в підсумку вдалось збільшити річний бюджет розвитку в п'ять разів та реалізувати більше 30 соціальних проектів на території сіл об'єднаної громади.

- Чи змінилась специфіка роботи з початком війни?

- Безперечно. Слід відзначити, що громада стала більш згуртованою. Найперше ми встановили оглядові пости поблизу критичної інфраструктури, аби забезпечити охорону життєво-важливих об’єктів. Привели у належний стан усі місцеві укриття, забезпечили їх речами першої необхідності. Забезпечили резервним живленням свердловини, зв'язок та комунальні установи. З допомогою волонтерів укомплектовуємо нашу пожежну машину, яку отримали як гуманітарну допомогу з Польщі. Створили Добровольче формування територіальної громади. У ньому є близько сімдесят місцевих мешканців. Проводимо  для них військові навчання, які включають у себе фізичну, тактичну, стройову, бойову та медичну підготовку. Тренування проводять професійні інструктори, які мають значний досвід, тож наші хлопці дедалі краще опановують війські навики. 

Окрім цього ми створили так званий Центр безпеки. У громаді вже є більше тридцяти камер вуличного відеоспостереження, тож у цьому приміщенні чергові цілодобово мають можливість бачити усе, що відбувається по селах нашої громади. Поруч знаходиться зброярня, тож при потребі, якщо видадуть зброю, маємо усе готове для належного її зберігання.

- Чи маєте внутрішньо-переміщених осіб у своїй громаді?

- Звичайно. Ми з радістю приймаємо тих, хто через російських загарбників змушений покидати свої домівки і переїжджати на захід України. На сьогоднішній день, в нас таких близько 60. Розмістили їх в оброшинській школі та садочку. Там облаштували для них ліжка, душову, встановили пральні машини, холодильники, намагаємось створити  для цих людей максимально комфортні умови, аби вони почували себе як у дома. Забезпечуємо їх харчуванням, одягом та усім необхідним. У знак подяки вони, у свою чергу, намагаються всіляко допомагати нам, прибирають територію та займаються іншими корисними справами. З вересня планується відновлення очного навчання у школах, тож зараз на базі Оброшинської амбулаторії (в цокольному приміщенні) плануємо облаштувати для переселенців Центр реабілітації та тимчасового перебування. Також в цій будівлі знаходиться Центр медичної допомоги, відеоспостереження, чергова частина, відділ цивільного захисту, добровільна пожежна дружина та соціальний відділ. Тож, вказаний проект дасть змогу забезпечити безпеку на території сіл громади в більш повній мірі, а також допомогти вимушено переселеним людям.

- Знаю, що ваша громада активно займається й волонтерською роботою…

- З першого дня війни наші волонтери розпочали тісну співпрацю з нашими міжнародними партнерами і вже на четвертий день війни до нас приїхала перша вантажівка з допомогою від наших польських друзів з гміни Фредрополь. З цього часу наша громада стала своєрідним логістичним центром. Ми отримали більше сотні тонн вантажів з одягом, їжею, засобами гігієни, ліками і навіть кормами для тварин. Увесь цей вантаж ми сортуємо і відправляємо у громади, що найбільше постраждали від війни. На сьогодні маємо понад пів сотні листів та подяк від адміністрацій Маріуполя, Києва, Харкова, Чернігова та інших міст та громад східної України. Радий, що маємо можливість допомагати потребуючим.

Окремо допомагаємо військовим. Від початку війни за кошти підприємців, волонтерів та посадовців відправили на схід більше десяти автомобілів. Попередньо ми на місцевій ремонтній базі їх перефарбовуємо у маскувальний колір, проводимо дрібний ремонт і, завантаживши необхідними продуктами та побутовими речами, відправляємо нашим захисникам. З громади маємо близько двісті військових які боронять наші землі у лавах ЗСУ, тож намагаємось всіляко їм допомагати.

- Які проблеми на сьогодні є найбільш актуальні?

- Планували цього року продовжити ремонти доріг, доробити освітлення, завершити будівництво дитячого садку, майданчиків, ЦНАПу, школи, очисних, відкрити Центр взаємодії громади, однак через війну кошти на такі потреби заблоковані. Через сьогоднішні обставини не можемо зреалізувати навіть проект капітального ремонту частини центрального водогону та замінити труби з метою відновлення належного водопостачання частини села. Також маємо проблеми і з транспортним сполученням. В нас, в органах місцевого самоврядування, немає повноважень вплинути на цю ситуацію, оскільки ми не є замовником послуг.  Через наші села йдуть міжміські маршрути, де замовником та стороною договору на перевезення є обласна державна адміністрація. Також проблема в конкуренції на ринку, особливо в теперішній час. Якщо б була альтернатива перевізнику, то він би по-іншому виконував взяті на себе зобов'язання і послуги були б кращі.

Однак вважаю, що усі ці питання ми зможемо вирішити по ходу. Зараз головне завдання, яке стоїть перед усіма нами – впевнено перемогти у цій війні, відстояти свою незалежність і повернути тимчасово захоплені території. Впевнений, що незабаром так і буде.

Розмовляв Ігор Салабай, журналіст газети «Голос з народу».

23 червня 2022 р.


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь